Як уйгури весілля гуляють? (очима українки)

Вам доводилося побувати на весіллі якогось східного народу? Спробувати себе у ролі дружини з гарему і танцювати східні танці? Ні? Тоді саме час поділитися з вами своїми враженнями від уйгурського весілля, на яке я мала нагоду бути запрошеною.

Для тих, хто не чув і не знає анічогісінько про уйгурів, трохи історії.

Хто такі уйгури?
Уйгури – це один із найдавніших тюркомовних народів Центральної Азії. Проживають у деяких районах Казахстану, Киргизії, Узбекистану і Туркменістану (загальна численність 800 тис. чол.;), Індії, Китаю, Афганістану та Пакистану.

Велика кількість уйгурів населяють сучасний Казахстан. Їхні предки – кочові племена Уйгурії – відігравали велику роль у гунському племінному союзі (3 ст. до н.е. – 3-4 ст. н.е.), входили певний час до складу Тюркського каганату. Після розпаду каганату і утворення Уйгурської держави уйгурці кілька разів були розгромлені: спочатку єнісейськими киргизами, а потім тангутами, каракитаями та монголами.

У 17-18 ст. держава уйгурів була захоплена маньчжурськими правителями Китаю.

Уйгурський народ завжди воював за свою свободу і незалежність. Через тривале господарювання завойовників, роздробленість та низку інших причин, етнонім «уйгур» зрештою перестав уживатися.

І не зважаючи на те, що уйгурам так і не вдалося зберегти свою державу Уйгурію, вони спромоглися зберегти свою етнічну самосвідомість, культуру, традиції і мову. Напевно, саме їхня культура здійснила величезний вплив на культури багатьох країн Сходу.

Лише у 1921 році назва «уйгур» була відновлена як загальнонаціональна.

Можу сказати, що уйгури дійсно цікавий і своєрідний народ, який зберігає свою культуру, на відміну від тих же казахів. Тому, як правило, уйгури укладають шлюбні союзи тільки зі «своїми».

Великої уваги до сих пір надається старійшинам роду, які колись управляли цілим родом і робили все, щоб усі родичі жили у мирі і злагоді.

Уйгури є мусульманами. В ісламі чоловік може одружитися з жінкою іншої віри, а от жінкам цього не дозволяється. Вони можуть виходити заміж лише за мусульманина.

Для того, щоб одружитися з уйгуркою Саідою, чоловік, який за походженням росіянин, прийняв мусульманство. Для мене це стало показовим.

Якщо чоловік наважується змінити свою релігію заради жінки, то це дійсно признак справжнього кохання і впевненості чоловіка у собі та своєму виборі.

Уявіть собі, Володимир, або Валадін (нове уйгурське ім’я), не просто прийняв мусульманство – згодом йому доведеться зробити обрізання у такому зрілому віці!!!

Мені з чоловіком довелося побувати на уйгурсько-російському весіллі, а тому воно було не зовсім традиційним.

Як правило, уйгурське весілля триває 3 дні. 
Дівочий та парубочий вечори проводять традиційно за день до весілля. Дружка нареченої приходить до її батьків і просить, щоб вони дозволили забрати її до себе додому на так званий «кіз мелісі». Наречений теж йде до свого дружби святкувати початок свого весілля.

Обряд вінчання «некка». У день весілля вранці проводиться викуп нареченої. Його проводить дівчина, яку називають «янгя». Вона першою відчиняє двері на викупі, першою заходить в ресторан, а на підносі в неї стоять горілка та солодке.
Пізніше відбувається обряд мусульманського вінчання – «некка», який проводить мулла. Для уйгурів цей обряд є обов’язковим при укладанні шлюбу й надзвичайно важливим.

Мулла пояснює, як треба ставитися до батьків. Він говорить, що треба їх поважати і виконувати те, що вони скажуть. Неслухнянство вважається великим гріхом.

Молодята обов’язково одягають традиційний уйгурський одяг. На голові в обох молодят мають бути тюбетейки, а в нареченої поверх тюбетейки – фата.

Молодятам дають випити з чаші суміш з води, солі, хліба і цукру. Сіль символізує міцність почуттів молодят, цукор – солодке життя, хліб – розкіш. Між іншим, у всіх мусульманських народів, якщо за столом немає жінок, то всіх обслуговує наймолодший чоловік.
Далі молодята відправляються покататися на лімузині по місту. Під час цього святкового катання молодята обов’язково приїжджають до старшин віддати пошану –  на «салам».

Увечері починається найголовніше дійство.

Обряд очищення вогнем. Почалося все з того, що молоде подружжя, тримаючись за руки, зробило 3 круги довкола запаленого вогнища. Цей обряд очищенням вогнем повинен захистити сім’ю від негараздів та проблем і нести лише щастя і благополуччя.

Традиційно нареченого мала б тримати за руку жінка, яка дуже щаслива у шлюбі, щоб передати щастя і удачу молодій парі. Але оскільки молодий не був уйгуром, то молодята проходили цей обряд удвох.

Після того пара готується до урочистого моменту  – реєстрації шлюбу. І хоча саме вінчання вже пройшло у мечеті, але хвилювання у молодят залишається.

Отож, як тільки молодята готові, розпочинається урочиста частина вечора. Всі гості формують коридор і під оплески зустрічають молоду пару, посипаючи їх цукерками, монетами, зерном і пелюстками троянд. Обличчя нареченої повністю покрите фатою. І тільки після того, як усі підписи поставлені і шлюб зареєстровано, найстаріша бабуся відкриває обличчя молодої.

На відміну від українського чи християнського весілля в цілому, на уйгурському весіллі забороняється цілуватися молодому подружжю. Натомість уся публіка виголошує «ура» молодятам. Це було досить незвично, але зрозуміло, що це традиція.

На весіллі наречена має вести себе дуже скромно і цнотливо, тому цілуватися на очах у всіх – це непристойно. Я навіть помітила, що коли Вова вів Саїду за руку, у неї була трохи нахилена донизу голова й опущені очі.

Ще один обряд, який проводився відразу після реєстрації шлюбу, це вручання нареченій і нареченому.золотих прикрас найстарішими і найповажнішими бабусями. А матері Саїди та Володі в свою чергу їм подарували золоті персні в знак того, що вони запрошують бабусь на весілля дітей молодої пари.

На уйгурських весіллях тости короткі. Після кожного, як правило, всі танцюють. Під час танцю молодят гості кладуть їм гроші і платки на підніс. Ця традиція називається «орум».

Уйгурські танці. Особливо мені сподобалися уйгурські танці. Правду кажучи, я очікувала більш особливих, якихось незвичних  танців, які відображають унікальну культуру уйгурського народу. А виявилося, що це звичайні східні танці, і танцюють їх так само, як і всі мусульманські народи.

Ви боїтеся виглядати недоладно та безглуздо, танцюючи незнайомі вам танці? Танцювати уйгурський (чи просто східний) танець не так вже і важко.

Розкрию вам таємницю, як його треба танцювати.

По-перше, просто розслабтеся та імпровізуйте. Найважливіше, це завжди усміхатися. Це притягує людей і зменшує критичне ставлення до твого танцю оточуючими. Далі продовжуйте рухати руками в різні сторони, поперемінно міняючи плавні та різкі рухи. Яскраво виражена міміка на обличчі, енергія та запал є обов’язковими інгредієнтами східного танцю.

У жінки ці танці схожі на танець живота. А тому щоб вдало станцювати уйгурський танець, треба просто уявляти, що ти спокушаєш чоловіка, маниш його своїми рухами, а він захоплюється тобою. Рухи мають бути плавними і витонченими. Не забувайте приправляти страву під назвою «уйгурський танець» красивими та енергійними рухати стегон і стріляти очима, залишаючись при цьому загадковою та трохи недоступною. Все – увага з боку всіх чоловіків у залі (навіть, якщо ви не уйгурка!) вам гарантована!

Лезгінка — танець справжніх джигітів
Особливою родзинкою вечора для мене стали традиційні грузинські танці «лезгінка». Наш колега грузин запросив знайомий грузинський танцювальний колектив, який подарував усім два запальні танці. Я була під такий враженням! Який професіоналізм, який рівень! Скільки ж запалу та енергії у цих джигітів?! Ухх! Моя б воля, я б сама заходилася танцювати лезгінку.

Неймовірно складний танець. Як розповів пізніше мій колега грузин, лезгінку вважають чи не найскладнішим танцем у світі, оскільки виконавці мають витримувати ритм 1/8, що дуже швидко. Не знаю, наскільки це відповідає дійсності, але те, що танцювати лезгінку непросто, то це точно!

Не можу не згадати, як довелося мені побувати однією з жінок гарему султана-нареченого, вбраного в уйгурське пишне вбрання. Тоді я відчула себе Фатімою з фільму «Белое сонце пустыни». Ну ви пам’ятаєте…

Уйгурська кухня. Стравам уйгурської кухні на весіллі відводять особливої уваги.

Між собою, уйгури жартома ділять свої національні блюда за своїми властивостями: плов – їжа для гостей, лагман – їжа для кохання, манти – їжа чоловіків, лапша – для відпочинку, халва – для дітей, шашлик – для продажу, нерин – для щедрих. І хоча з вищеперерахованих страв нам на стіл подали лише манти, це не зіпсувало загального враження від атмосфери весілля.

Своїми словами відомий уйгурський філософ  Юсуф Баласагуні чітко визначив головну особливість уйгурської кухні. У стародавні часи уйгури казали, що «їжу треба споживати не поспішаючи і тільки тоді, коли дійсно відчуваєш голод».

На столі всіх здивувала закуска Гуль тавак, яка готується у вигляді овочевого, м’ясного чи рибного асорті, що сервірується у вигляді квітки. Тому часто цю закуску називають квітковою стравою.

Ну яке ж уйгурське свято обходиться без мант, що приготовані з прісного чи дріжджового тіста та начинені, як правило, бараниною, курдючим жиром і великою кількістю цибулі.

Відомо, що випічка займає особливе місце в уйгурській кухні. Нас частували самсою з начинкою з фаршу, уйгурським хлібом і плескачами круглої форми.
Ледь не забула згадати важливий факт: в уйгурів, як і в інших мусульманських народів, на весільному столі не мають стояти алкогольні напої. Вони то стоять, але фотографи їх прибирають, коли роблять світлини.

Особливо я чекала на славетний уйгурський лагман, до якого подаються всілякі подливи і соуси, чи уйгурську лапшу Шова та Сую каш, але, на жаль, нам їх так і не подали на стіл.(( Залишалося вдовольнитися шматочком торту, який подали в кінці святкування весілля.

Зрештою, весілля видалося дуже душевним, веселим, повним цікавих танців та конкурсів. Особисто я не залишилася з пустими руками. Нам з чоловіком подарували східну хустинку, тюбетейку, підковку від наврочення та ще кілька дрібничок.

Багато традицій і звичаїв уйгурського народу пересікаються з традиціями та звичаями народів Центральної Азії. Однак уйгурське весілля має оригінальні красиві національні особливості, якими пишається уйгурський народ. Якщо будете в наших краях, обов’язково відвідайте традиційне весілля уйгурського або іншого східного народу. Певна, таке ви точно довго будете пам’ятати.


Ось деякі фото з весілля
На жаль, вони поганої якості і не відображають яскравих моментів та, власне, традиційних уйгурських танців. Скоріш за все, я танцювала чи була зайнята розважанням свого султана і не змогла зробити вдалі кадри!;)   

 
                                     Обряд очищення вогнем

Перший танець нареченої зі своїм батьком у традиційній хустинці

 Колега з грузинським танцювальним колективом